Відкритий урок з хімії

Тема уроку:

ЯВИЩА ФІЗИЧНІ І ХІМІЧНІ. ХІМІЧНА РЕАКЦІЯ. ОЗНАКИ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ, УМОВИ ЇХ ВИКОНАННЯ І ПЕРЕБІГУ.

Мета уроку:

закріпити і поглибити знання учнів про фізичні явища. На основі знань про фізичні явища сформувати поняття „хімічного явища”, навчити учнів відрізняти фізичні явища від хімічних. Розвивати уміння спостерігати і робити висновки. Формувати інтерес до предмету.

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань.

Обладнання:

кругодонна колба з водою, спиртівка, скло, пробірки тримач;

розчин хлориду феруму (ІІІ) і гідроксиду калію, мідна дротинка.

Форми навчання:

фронтальне опитування, розповідь, пояснення, лабораторні досліди.

Між предметні зв’язки:

природознавство, фізика, біологія (процеси, явища) зв’язки.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1.     Чим відрізняються чисті речовини від сумішей?

2.     Які способи розділення сумішей ви вивчили?

3.     Чи відбуваються в природі зміни з речовинами?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Людина і все, що її оточує постійно змінюється. Зміни, які відбуваються у світі, називаються явищами. Явища бувають атмосферні, космічні, суспільні, фізичні та хімічні. Ті явища, які відбуваються з речовинами, відносяться до фізичних й хімічних. Як відомо з курсу фізики, явища, при яких не відбувається перетворення одних речовин в інші, відносять до фізичних явищ.

Хімія – наука, що вивчає явища, під час яких відбувається перетворення речовин. Хімічні явища називають хімічними реакціями. Щоб відрізняти фізичні явища від хімічних, необхідно знати ознаки хімічної реакції, умови її виникнення і перебігу.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Дослід 1. Нагрівання колби з водою над спиртівкою. Колба покрита склом. Учні відмічають, що при випаровуванні вода переходить у пар. Водяний пар – це вода в газоподібному стані. При зіткненні з холодним повітрям, краплинки пари конденсуються і знову переходять у рідкий стан.

Який можна зробити висновок?

Отже, речовина не змінилась і ми спостерігали фізичне явище.

Дослід 2. Мідну дротинку закручуємо в спіраль. Що відбулось з дротинкою? До яких явищ це належить?

Дослід 3. внесемо виготовлену мідну спіраль у полум’я спиртівки й прожаримо її. Що спостерігаєте? Яке це явище?

Учні відмічають, що спіраль вже немає блиску, покрилась нальотом чорного кольору. Це вже нова речовина з новими властивостями.

Дослід 4. наливаємо у пробірку розчину феруму (ІІІ) хлориду і доливаємо такий самий об’єм розчину калій гідроксиду. Що спостерігаєте? Як ви гадаєте, яке це явище?

Спостереження учні записують у зошити.

Під час ІІІ та ІV дослідів ви спостерігали хімічні явища (реакції), що супроводжуються візуальними змінами: утворення чорного нальоту на міді під час її нагрівання, чи випадання осаду коричневого кольору. Ці видимі зміни, які можна спостерігати, називаються ознаками хімічних реакцій крім згаданих, до ознак хімічних реакцій відносять:

1.     зміна кольору;

2.     утворення або зникнення осаду;

3.     виділення газу;

4.     поява осаду;

5.     виділення теплоти (іноді світила).

На окремих аркушах написані ознаки реакцій, і в процесі підведення підсумків вивішуються на дошці.

Багато з названих ознак хімічних реакцій вам відомі з курсів природознавства. З іншими ознаками хімічних реакцій ви ознайомитесь при виконанні практичних робіт на подальших уроках хімії.

Під час проведення дослідів ви спостерігайте виникнення реакцій. Отже, що необхідно, щоб відбулася реакція?

1.     контакт речовин;

2.     подрібнення, перемішування;

3.     нагрівання.

Розрізняємо поняття „умови виникнення” і „умови перебігу” хімічних реакцій.

V. Закріплення і поглиблення знань.

У вигляді гри.

Завдання: Вчитель перераховує фізичні і хімічні явища. Учні уважно слухають. Якщо названо хімічне явище, то вони піднімають руку вгору. Учень, що допустив помилку, дає визначення фізичного чи хімічного явища і приводить додатково 1-2 відповідних приклада.

Приклади явища: танення льоду, ржавіння цвяхів, гниття листків, кип’ятіння води, почорніння срібної ложки, розчинення солі у воді, гасіння поташу оцтом, горіння палива, утворення інею, скисання молока.

VI. Підсумки уроку

Що таке явища?

Які явища називаються фізичними? Наведіть приклади.

Що називають хімічними реакціями? Наведіть приклади.

Перерахуйте ознаки хімічних реакцій.

Які умови необхідні для виникнення й перебігу реакцій?

VII. Домашнє завдання.

§7. зав. 2, 3.

М. Савчин. Робочий зошит «Хімія - 8», стр. 10-12

Завдання індивідуальні:

підібрати фізичні і хімічні явища, які можуть відбуватися з однією речовиною(кування заліза і окиснення заліза, замерзання води і розклад води).

Гра «ХІМІЧНЕ ЛОТО»( доп. файл)

Картки з переліком явищ( допоміжний файл).

1варіант викреслює хімічні явища, а 2 варіант – фізичні.

Хто перший викреслить всі  явища у карточці той і виграв. ( 3 АУРУМЧИКА)

Завдання вчителя хімії - майстер-клас

Завдання вчителя хімії – прищеплювати учням інтерес до предмета, використовуючи весь свій запас знань, умінь та життєвий досвід, що дуже важливо на ранніх стадіях вивчення цієї науки. І тому використання ігрових форм при проведенні уроків уже давно ввійшло в повсякденну практику вчителів.

Основна мета гри – підняти інтерес учнів до навчання, що підвищить його ефективність. Гра подобається учням, бо вона дарує радість і захоплення, сам процес сповнений несподіванок, а результат є таємницею. Потенціал гри досить великий, і його слід використовувати в навчальному процесі. Гра – це засіб самовдосконалення, стимулятор доброго настрою, вона збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам'ять, уміння логічно мислити тощо. Коли діти із задоволенням беруть участь у грі, вони не помічають, що залучені до процесу навчання. Навчальну гру можна проводити на всіх етапах уроку, тривалість її може бути різною. Я роблю це так. На початку уроку, я роздаю дітям малюночок, щоб вони намалювали своє налаштування до уроку використавши кросворд або гру

«Дешифрувальник»

Можна озвучити тему уроку, наочно представити поняття. Наприклад, ключове слово даного кросворду «валентність» є темою уроку, а закодоване слово «окиснення» у грі «Дешифрувальник» – хімічним поняттям)))) У ході пояснення нового матеріалу і під час закріплення я використовую такі дидактичні ігри:

«Озвуч формулу»

На дошці вивішуються картки з формулами речовин. Завдання учнів полягає в тому, щоб правильно прочитати їх формулу.

            Тренувальна вправа «Хто швидше?»

•Визначте валентність атомів елементів у сполуках:

Сам собі вчитель»

Гра «Кіт у мішку»

Запитання:

1.         Який метал найпластичніший?

2.         Який метал найтугоплавкіший?

3.         Назвіть метали, які мають найкращу електричну провідність.

4.         Який метал має таку електронну формулу: 1s22s22p63s2?

5.         Назвіть найважчий метал.

6.         Які метали є найм’якшими?

7.         Назвіть найлегший метал.

8.         Яка хімічна властивість відрізняє лужні та лужноземельні метали від інших?

9.         Назвіть метал, який за нормальних умов є рідиною.

«Хрестики-нолики»

 «Слідство ведуть юні хіміки»

 «М'яч із словами»

Це один із варіантів відпрацювання термінології. Кидаючи м'яч сусідові, учень називає термін. Той, хто його спіймав, додає такі слова, щоб утворилося коротке речення, кидає м'яч наступному, називаючи новий термін.

Наприклад. Оксиди – складні речовини. Кислоти – складаються з гідрогену і кислотного залишку...  .

Гра розвиває винахідливість, стимулює увагу й реакцію.

Дидактична гра «Допоможи товаришеві».

 На окремому аркуші напиши три хімічні рівняння без коефіцієнтів, обміняйся із сусідом по парті, перевір, чи правильно він розставив коефіцієнти, допоможи знайти помилки.

«Дерево пізнання»

На плакаті намальоване дерево. Учням роздають аркуші кольорового паперу, на яких вони повинні написати, про що дізналися на уроці. Папірці прикріплюють до малюнка, написи

оголошують вголос.

Таким чином, щоб підготувати урок-гру, учителю необхідно значно більше часу, ніж для підготовки звичайного уроку. Але воно того варте і результат такого заняття буде значно кращий. Проте слід пам’ятати, що гра – не самоціль, а тільки засіб поліпшити якість навчання школярів, зробити навчання не обтяжливим, а захоплюючим, а уроки хімії – цікавими і пізнавальними.

ПАМ'ЯТКА про використання продуктів побутової хімії

•    Засоби побутової хімії, навіть звичайний пральний порошок чи сода, повинні зберігатись таким чином, щоб до них не могли дістатися діти.
•    Зберігати їх необхідно окремо від будь-яких харчових продуктів у відповідних ємностях з чіткими написами.
•    Не варто зберігати в квартирі невідомі хімічні речовини або такі, у яких вийшов термін використання.
•    При роботі з хімічними речовинами потрібно надягати гумові рукавички, халати, а після закінчення роботи необхідно добре вимити теплою водою з милом і рукавички, і руки.
•    Засоби, небезпечні в пожежному відношенні (бензин, ацетон, гас, деякі засоби для виведення плям та ін.) повинні стояти в щільно закритих ємностях, бажано в таких, що не б'ються, подалі від джерел тепла та вогню.
•    При роботі з пожежонебезпечними засобами забороняється палити цигарки, запалювати сірники, включати електронагрівальні прилади. Найбільш небезпечні випари горючих та легкозаймистих рідин. Тому краще всього працювати з такими речовинами (бензин, ацетон) на повітрі, поза помешканням.
•    Перед тим, як застосовувати будь-який засіб, необхідно уважно прочитати всі вимоги та рекомендації, наведені на упаковці чи в інструкції щодо використання і суворо дотримуватися їх (особливо ретельно - при роботі з отрутохімікатами).
•    Хімічні засоби необхідно застосовувати лише в таких кількостях, які вказані в інструкції.    
•    Не можна нахилятися низько над ємностями з хімічними речовинами (а тим більше нюхати їх, сильно втягуючи повітря) та над рідиною, що кипить, особливо при вливанні в неї нової порції рідини чи всипання порошку. Гарячі рідини не можна виливати в скляний посуд.
•    Всі роботи      з      отрутохімікатами (боротьба зі шкідниками) рекомендується здійснювати з використанням захисних окулярів та з марлевою пов'язкою чи респіратором для захисту органів дихання (особливо при сприскуванні рослин). Після роботи необхідно вимити руки і лице з милом, прополоскати ротову порожнину. Робочий одяг необхідно випрати.
•    Якщо після роботи залишилися невикористані розчини отрутохімікатів, то їх ні в якому випадку не можна зливати у каналізацію, водоймище чи річку; їх необхідно закопати в землю у віддаленому від помешкання місці.
•    Не варто створювати значні запаси побутових хімічних препаратів, оскільки це призводить до збільшення концентрації токсичних випарів у жилих приміщеннях.

  

 Ознаки отруєння токсичними речовинами: 

постійний кашель, головний біль, подразнення кон'юнктиви, втомленість, запаморочення, алергічні реакції шкіри, слабкість, носова кровотеча, галюцинації, нудота, блювання, порушення координації рухів, блідість шкіри, у тяжких випадках - втрата свідомості.

Перша долікарська допомога:

    Передусім треба якнайшвидше припинити подальше надходження отруйної речовини в організм. Якщо вона надходила з повітрям, слід вивести постраждалого з приміщення на свіже повітря або щонайшвидше провітрити приміщення. Розстібнути одяг, що ускладнює дихання, зняти пасок; дати прополоскати рот і горло розчином питної соди (1 чайна ложка на склянку теплої води).

Дати понюхати нашатирний спирт на ваті (у жодному разі не з пляшечки, щоб уникнути опіку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів).

Якщо речовина потрапила на шкіру, необхідно якнайшвидше зняти її ватним або марлевим тампоном, добре обмити уражені місця теплою водою з милом.
При появі на шкірі набряклості, почервоніння, пухирів або виразок, закрити уражене місце чистим бинтом. При попаданні речовини в очі слід промивати їх великою кількістю теплої води протягом 15-20 хв., після чого накласти суху пов'язку.
    
Якщо речовина потрапила в шлунок, то в першу чергу слід промити його - дати випити 5-6 склянок теплої води, потім, подразнюючи пальцями задню стінку глотки та корінь язика, викликати блювання. Таке промивання проводиться повторно доти, поки промивні води не стануть чистими. При будь-якому отруєнні - навіть у легких випадках - слід викликати лікаря.

Аналіз роботи методичного об'єднання «Математика» і «Природознавство» за 2013 - 2014 н.р. та звіт МО над проблемною темою школи

 МО «Математика» і «Природознавство» у 2013 – 2014 н.р. працювало над проблемою «Компетентнісне навчання – основа навчально – творчої діяльності учнів»

За даний період було проведено 4 методичних засідання на яких було розглянуто різні запитання

  Перше засідання відбулося у вересні, на нього було винесено такі завдання:

-      

•    Обговорення  Державного стандарту основної та старшої школи та методичні рекомендації щодо викладання предметів у 2013 – 2014 н.р.
• Формування готовності педагогів до роботи за новими стандартами освіти з використанням добору традиційних та інноваційних технологій навчання та виховання
• Затвердження плану роботи МО на 2013 – 2014 н.р.
• Вибір учнями навчальних модулів по фізкультурі

  Друге засідання відбулося в листопаді з такими завданнями:

• Впровадження інноваційних технологій у практику роботи вчителя фізкультури та основ здоров'я Козира Ю.П.
• РОЗВИТОК ПРОФЕСФЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ОСВІТИ

Третє засідання було проведено у січні, на нього було винесено такі запитання:

•     Педагогічні компетенції як засіб розвитку педагогічно майстерності у роботі вчителів трудового навчання
• Практичне використання інноваційних технологій на уроках математики
• Методичні дебати «Яким має бути урок, на який чекають діти?»

На четверте засідання у квітні були винесені такі завдання:

•  Вивчення та практичнв рекомендація державної програми підвищення якості природничо математичної освіти на період 2015 року
• Підсумки роботи МО за 2012 – 2013 н.р. та постановка завдань на наступний навчальний рік.

  Звіт МО над проблемою школи

Згідно плану всі засідання були проведені та завдання виконані, що підтверджують протоколи кожного засідання.

Вирішили у наступному 2014 – 2015 н.р. працювати над тією ж проблемою МО та проблемами кожного вчителя зокрема.  МО працювало над проблемою школи: «Компетентнісний підхід до організації навчально – виховного процесу учнів в ЗОШ»

Компетентнісний підхід в освіті розуміють як спрямованість навчального процесу на формування і розвиток основних компетентностей особистості. Це вимагає відходу від інформаційної спрямованості навчання і перенесення акценту із засвоєння нормативно визначених знань, умінь і навичок на формування і розвиток у школярів здатності самостійно практично діяти, застосовувати індивідуальний досвід та досягнення у нестандартних, творчих, життєвих ситуаціях.